Для мене перемога у конкурсі на тревел-грант ім. Б. Сольчаника стала унікальною нагодою, «трампліном» для поїздки в Англію, для участі, презентації моєї доповіді на щорічній міжнародній конференції Ради словнських і східноєвропейських бібліотечних і інформаційних сервісів (Британської Бібліотеки (однієї із найбільших книгозбірень у світі (фонди якої налічують 56 млн (!) од. зб. (зокрема, величезне зібрання, колекцію україніки). Цьогоріч тематика цієї конференції була окреслена діахронними, крос-історичними рамками і звучала таким чином: «1918 – 2018: Нова Європа, Нові Нації в бібліотечних і архівних колекціях». Моя доповідь називалася «Українська преса західноєвропейськими мовами доби Української революції (1917 – 1921 рр.) в західних та українських репозитаріях».

Я знав про тревел-грант ім. Богдана Сольчаника від моїх колег-науковців, які працюють як у НАН України, так і системі вищої освіти нашої країни (зокрема, одному із провідних львівських ВНЗ – УКУ). Понад те, я чув, що процедура конкурсного відбору в рамках цього тревел-гранту відповідає найвищим європейським, західним нормам, стандартам: прозорості, публічності, змагальності сторін, демократичності, рівності можливостей, МЕРИТОКРАТІЇ – тобто тим цінностям, які сповідували, практикували та обстоювали герої Небесної Сотні, зокрема, студент, випускник УКУ, історик Б. Сольчаник (ім’я якого носить цей грант).

Я хотів би ще раз висловити величезну (безмежну!) подяку усім учасникам жертводайної кампанії моєї поїздки в рамках тревел-гранту ім. Богдана Сольчаника та заохотити потенційних аплікантів (молодих вчених, зокрема гуманітаріїв) готувати та подавати свої заявки для участі в цьому тревел-гранту для поїздок, участі, репрезентації української науки на міжнародних конференціях в Оксфордському та Кембриджському університетах.